Доброго дня! Мене звати Яна Віталіївна і я дуже рада Вас вітати. Кожного дня я буду додавати цікаву для Вас інформацію, яка буде корисна як для батьків (розвиток, відносини, проблеми спілкування з дітьми різного віку (від 0 до ...)(адже наші діти завжди залишаться для нас дітьми), для учнів (спілкування з однолітками, протилежною статтю, перше кохання, відносини з батьками, вчителями, страхи перед іспитами, виступами перед аудиторією, невпевненість..) та вчителів (спілкування з дітьми різних вікових категорій, відносини у колективі, емоційні стани, методи релаксації, заспокоєння) та інше.

Якщо Вас щось турбує, будь-ласка, поділіться цим зі мною. Буду рада Вам допомогти.


/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/u6KIrO6WED4.jpg/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/w5X6IIrQZUc (1).jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/hqR_3UL8wqA.jpg


Дети сразу и непринужденно осваиваются со счастьем, ибо они сами по природе своей - радость и счастье. /В.Гюго/

ПЕРЕЛІК ТЕМ, З ЯКИМИ ВИ МОЖЕТЕ ОЗНАЙОМИТИСЬ НА ДАНИЙ ЧАС:

1. Як вберегтися від стресу під час іспитів
2. Любов до читання
3. Математичні розмальовки
4. Як розвинути свій мозок
5. Факти з психології, які багато чого можуть пояснити
6. 40 фільмів, які підвищують самооцінку жінок
7. Безпечний інтернет для дітей
8. Якщо у Вас двоє дітей
9. Діти та інтернет
10. Які іграшки не розвивають фантазію дітей
11. Вчимо дітей гнучкості у різноманітних ситуаціях та розвиваємо фантазію. Казкотерапія.
12. Ну купииии!!!!
13. Корисна музика
14. Вчимо дітей "більше", "менше" за допомогою голодного крокодила
15. Проблеми пятикласника. Дезадаптація.
16. Хлопчиків та дівчаток хвалять по- різному.
17. Цікавий тест Зигмунда Фрейда
18. Методика проти ліні або принцип 1 хвилини
20. Статеве виховання дітей різних вікових категорій.
21. Корисна вправа від Ірвіна Ялома

Як вберегтися від стресу під час іспитів?

/Files/images/0_kv_Ps/2.jpg /Files/images/0_kv_Ps/9934_html_6df5547a.jpg /Files/images/0_kv_Ps/1q.jpg

За даними соціологічних опитувань учні ставляться до іспитів, як до інтелектуального та емоційного перевантаження. Екзаменаційний стрес зумовлюють різні чинники, наприклад, залежність результату й подальшого шляху в житті. Погіршують емоційне перевантаження тривале очікування іспиту, занадто вимогливий вчитель, складний предмет та жорсткий ліміт часу. Згідно з дослідженнями у деяких учнів тиск і пульс досягали показників гіпертоніків зі стажем захворювання.

Як проявляється стрес перед іспитом

Стрес перед іспитом зазвичай проявляється в двох видах реагування.
До них відноситься:
Активне реагування. Перед нервовою подією у частини учнів відбувається збільшення частоти пульсу, підвищується артеріальний тиск.

Пасивне реагування. У деяких учнів, навпаки, від страху знижується загальна активність організму. В них падає артеріальний тиск, сповільнюється ритм серця, послаблюється м’язовий тонус. Зазвичай до кінця екзаменів такі люди здають іспити, що залишилися, за інерцією, вони готові отримати будь-який результат, аби ця «мука» завершилася.

Можна також зустрітися з випадками емоційно-конструктивної поведінки при стресі. У учнів підвищується інтелектуальна діяльність, вони не відчувають сильних емоційних переживань, а лише зосереджують свою увагу на наявної задачі.

Взагалі, іспити стимулюють мозкову діяльність і підвищують пізнавальний інтерес та активність. Психолог Д. Саразон доводить, що стрес під час іспитів є необхідним. Так, ті учні, які хвилювалися перед іспитами, покращували свої показники в порівнянні з тими, хто не відчуває стресу в ситуації оцінки. При цьому потрібно враховувати вид нервової діяльності. Для людини зі слабкою нервовою системою будь-який іспит є сильним стресом, вона може і не показати своїх знань. А для флегматика з вищим типом нервової діяльності, навпаки, краще переживати й боятися, тоді результат буде краще.

Так, що ж робити, коли стрес перед іспитами не дає зосередитися й погіршує самопочуття?
Як впоратися з хвилюванням?

Хоча стрес в житті учня і є невід'ємною частиною, потрібно щоб іспит не став причиною нервового зриву.
Тому я дам загальні рекомендації, які допоможуть вам стати більш спокійними.

1. Віра в себе. Бажано об'єктивно оцінювати свої знання і вірити в себе. Зазвичай людина малює собі страшні картини, але в дійсності це звичайний робочий процес для викладача.

2. Не намагайтеся бути досконалими. Для чого потрібна саме ця оцінка? Бажано дотримуватися золотої середини, і не намагатися брати неможливі бар’єри.

3. Зараз іспити здаються масштабним заходом в житті, але якщо поглянути на них в аспекті всього життя, то це всього лише незначна подія.

4. Бажано не пити перед іспитами занадто багато чаю, кави та газованих напоїв. Кофеїн збуджує мозок, і робить його несприйнятливим до інформації. Краще з’їсти апельсин, банан або волоські (грецькі) горіхи. Багато учнів знають про приливи сил після шоколаду. Деякі запасаються на період сесії шоколадом, проте ефект бадьорості від нього короткочасний і триває приблизно півгодини.

Як зменшити страх перед іспитом?

Ітак, техніки подолання стресу.

Існує безліч дихальних технік, що можуть відволікти людину від хвилювання, стресу, насичують мозок киснем, та дозволяють вирівняти емоційний стан. Найбільш популярні вправи:

1. «Повне дихання». Одну руку необхідно покласти на живіт, іншу на область грудей. Вдих починається з живота, його повністю заповнюють повітрям. Після того, як досягнуто максимальний рівень треба заповнити повітрям верхні відділи легень. Після двох-секундної затримки на вдиху слід повільно видихати спочатку втягуючи живіт, а після опускаючи груди. Практикуватися в такому диханні можна починати по п’ять хвилин, а потім збільшувати час, довжину виходу й затримку дихання. Якщо освоїти цей спосіб, то його можна застосовувати перед іспитами й будь-якими критичними ситуаціями. Після повного дихання зменшується тривога, можна спокійно оцінювати ситуацію.
2. «Активуюче дихання». Якщо при повному диханні можна заспокоїтися й зняти стрес, то активуюча техніка передбачає мобілізацію. Розслаблюючий ефект виходить, коли видих довший за вдих. А щоб зібратися й сконцентруватися, необхідно виконувати техніку в іншій послідовності – уповільнений вдих і різкий видих.

Будь-які поради спеціалістів будуть неефективні, якщо не практикувати вправи та не намагатися впоратися з передекзаменаційним хвилюванням. Коли перед іспитом втрачається самовладання й важко впоратися зі стресом, можна також використовувати вправи для зняття тривоги.

Також, добре зарекомендували себе в боротьбі з тривожністю трав’яні відвари (ромашка, собача кропива (пустырник) або звіробій). Але із заспокійливими препаратами краще не перестаратися, інакше можна втратити потребу в досягненні. Іноді тривожність підстьобує мислення й дозволяє домогтися кращих результатів.

Тож, бажаю Вам вдалих іспитів!

ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/любов до книги.gif /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/book1.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/12232.jpg

Читання повиннЕ з самого початку з'єднуватися тільки з почуттям задоволення. Ніяких навіть думок про репресії. Ні в якому разі не змушувати і не вмовляти – «ах, прочитай ще хоч одну сторіночку». Придумуйте будь-які маневри, будь-які ігри, але дитина повинна сама захотіти читати, хоч і не відразу розуміє, про що це вона все-таки прочитала.

Тож,в читанні існує два етапи:

1) етап технічного читання, так званий "голий" навик,

2) етап змістовного читання, коли відразу охоплюється зміст тексту.

Перший етап задоволення не приносить, і більш того, якщо на ньому застрягти, тобто залишитися довше, ніж передбачалося, то любов до читання стає проблематичною.

Готових рецептів навчити дитину або дорослого любити читання немає. Тож, для початку я перерахую лише те, чого ні в якому разі не можна робити, коли ваша дитина читати вже навчилася, але читання у неї ще тільки технічне - тобто сама ще читати не хоче і по справжньому (для себе, для задоволення) навіть і не може.

Радійте кожному прочитаному слову дитини, розуміючи, що це дійсно її маленькі перемоги.

Не привертайте увагу дитини до помилок в читанні, постарайтеся їх поправляти найнепомітнішим чином, а якщо можна обійтися без цього, то і зовсім не поправляйте.

Беріть для першого читання тільки відповідні книжки - яскраві, з великими літерами, де багато картинок та найголовніше, яскравий сюжет, за яким цікаво спостерігати.

А тепер про маневри - їх безліч, а от що допоможе вашій дитині, вибирайте самі. Краще, звичайно, придумати свій.

Метод Кассиля

Цей метод годиться для дитини, яка читає вже досить вільно, але читати не любить, і фактично все одно знаходиться на етапі просунутого технічного читання.

Вибирається цікавий текст з яскравим сюжетом і батьки читають його дитині, раптом зупиняючись на найцікавішому місці, а потім у батька (матері, у всіх домашніх) категорично вже немає часу на читання дитині. Дитина без особливого ентузіазму береться за книгу, в надії, що все-таки хтось зглянеться, та прочитає їй, убили все-таки чи ні головного героя. Домашні тут же розхвалюють дитину за бажання читати, і читають все-таки з нею разом - рядок ти, два рядки я. І так далі.

Навик з технічного по мірі зміцнення переходить в змістовний.

Метод Іскри Дауніс ( дитячого психолога)

Одного разу дитина прокидається та знаходить під подушкою лист від Карлсона, де він всього в двох великих рядках повідомляє дитині, що її любить і хоче з нею дружити, а подарунок для неї знаходиться там-то і там-то. Подарунок в потрібному місці знаходиться.

Дитина підозрює гру, але все ж дуже радіє.

На наступний ранок ще один лист, де вже про подарунок ні слова, а йдеться про те, що він хотів залишити дитині квитки в цирк, але бачив, як вона смикала кішку за хвіст, а та верещала. І тому квитки в цирк відкладаються.

З кожним днем ​​листи довше, а читаються швидше.

Навик стає змістовним, а у дитини з читанням зв'язується почуття задоволення і радості.

1. Розмовляйте, співайте і грайте з дитиною

Малюки із задоволенням слухають вашу мову: коли купаються і одягаються, їдять або засипають, ввечері і на світанку.

Тому, підростаючи, дитина, з якою постійно розмовляли, починає швидше розуміти і відтворювати всі слова, почуті тоді, коли (як здавалося вам) вона ще нічого не розуміла. Вона уже полюбила пісеньки та вірші. Вона вже не може обійтися без ваших оповідань і спільних ігор.

Говоріть з нею про всі прості для вас, але дуже важливі для дитини, справи, які ви робите кожен день разом. Коментуйте свої дії: "миємо ручки", "сідаємо на стілець", описуйте те, що бачите - так ви готуєте уважного слухача.

2. Виділяйте час для читання кожен день

Починати читати треба з перших місяців життя. Читаючи малюкові, ви як би розширюєте його світ, допомагаєте йому отримувати задоволення від читання, поповнюєте запас його знань та словниковий запас. Дитина вчиться слухати книгу, перегортати сторінки, водити пальчиком зліва направо, запам'ятовує слова, які бачить і чує.

Малюки обожнюють регулярне (а не від випадку до випадку) читання з батьками! Вибирайте невеликий проміжок часу, коли ви можете розслабитися і не поспішати - перед сном, або коли у вас перерва в домашніх клопотах.

Не забувайте, що дитині можуть почитати дідусь з бабусею, старші брат або сестра, будь-який член родини. Приходьте в бібліотеку, де йому можуть почитати більш дорослі читачі. Весь час звертайтеся до книги та читання.

Купіть кілька книг додому, щоб ваш малюк міг з ними возитися.

3. Вибирайте книги разом з дитиною

Читаючи з дитиною разом постійно, ви обов'язково помітите, які книги їй подобаються більше, якісь вона краще розуміє. Вдавайтеся до допомоги бібліотеки та бібліотекаря у виборі книг, схожих на ці. Адже саме в бібліотеці є книги для будь-якого віку та рівня розвитку. Крім того, професіоналам легше знайти такі книги, ніж вам самим.

Не думайте, що всі необхідні дитині книги є у вас вдома - це помилка багатьох читаючих батьків. І не тільки тому, що домашні бібліотеки не можуть бути різноманітніше публічних. Вашу дитину просто може надихати приклад інших читаючих дітей. Як їх багато, і скільки книг! Це дуже важливо для формування маленького читача, який виховується на наслідуванні. Інші читачі як би передають естафету вашій дитині. Це допоможе їй звикнути до різноманітності книг, до читацької поведінки дітей та дорослих та обов'язково позначиться на подальшому житті, навчанні, підготує до навчання в школі.

Світ книг та бібліотека не буде для дитини невідомою країною. "Як багато цікавих книг, і всі їх можна прочитати самому". Так з'являється стимул до читання.

4. Оточіть дитину матеріалами для читання

Не тільки книги з бібліотеки повинні бути у дитини. Обов'язково повинні бути і свої власні. Які? Перш за все, ті, в яких вона зможе не тільки почитати, але і розфарбувати картинку, щось самостійно вирізати або змайструвати, зробити запис. Таких книг багато, і вони для суто індивідуального користування.

Можна робити і саморобні книги. Допоможіть своєму малюкові склеїти, підписати або зшити свою власну книжку з малюнками, фотографіями та іншими цікавими речами. Ви можете допомогти дитині записати текст, який вона хоче помістити в своїй книжечці.

Схвалюйте, надихайте та заохочуйте цю роботу малюка, так само як і читання її "власних" книг всім членам сім'ї.

5. Повільно та з задоволенням

Не так важливо, Що ви читаєте, а Як ви читаєте! Коли читаєте швидко та монотонно, дитина швидко втрачає інтерес. Читайте емоційно, отримуючи задоволення від читання самі. Будьте акторами (згадайте про нереалізовані мрії стати "Зіркою екрану"!). Намагайтеся читати різними голосами за різних героїв, передаючи їх характер. Вашій дитині це сподобається! Читайте, перебиваючи читання розмовними паузами, розгляданням картинок в книзі. Це дасть малюку час вдуматися в те, що він чує, "переварити" прочитане, зрозуміти події та характери героїв.

Обов'язково задавайте питання самі та відповідайте на ті, що виникнуть у малюка, вислухайте, як він сам розповідає та передає свої враження від прочитаного.

Придивляйтеся під час читання до дитини. Іноді вона явно не хоче переривати читання, особливо якщо історія незнайома, та вона чує її вперше. Іноді вона захоче спочатку розглянути картинки, розпитати вас, про що книга. Будьте поблажливі та не зупиняйте дитину. Читання повинно бути задоволенням!

Пам'ятайте, читання книг - це грандіозна репетиція та забезпечене позитивне ставлення до майбутнього навчання.

6. Читайте знову і знову

Як відомо, діти часто люблять слухати одні й ті ж історії. Вони змушують вас читати вже нав'язливі на зубах книги знову і знову. А на вашу пропозицію почитати або розповісти що-небудь новеньке, часто відмовляють.

Що робити у такому випадку? Подивіться в заголовок цієї ради! Так Так! Читайте саме те, що просить дитина. Це не примха. Дитина бажає розібратися в книзі глибше, процес пізнання її відбувається повільніше, вона отримує від читання задоволення. Не позбавляйте її всього цього. Адже йде підготовка до майбутнього вдумливого та уважного читання, виховання повноцінного сприйняття книги.

Тож, якщо книга викликає задоволення дитини, і вона звертається до неї постійно, читайте їй цю історію стільки разів, скільки дитині цього хочеться.

7. Читайте всюди та завжди

Читати можна будь-де та завжди: на прогулянці, на пляжі,під час поїздки, чекаючи прийому у лікаря. Нехай у вашій сумці з дитячими речами, іграшками, пляшками та сосками обов'язково лежить книга.

Коли ваша дитина навчиться розрізняти букви та читати по складах, заохочуйте читання вивісок.

8. Не змушуйте дитину читати

Ніколи не усаджуйте за читання (з батьками або самостійно), якщо малюк цього не хоче. Це один з найдієвіших способів убити у неї інтерес до читання та до книги. Не хоче - залиште дитину в спокої або зацікавте читанням. Читання з-під палиці - шлях до нечитання взагалі. І якщо ваша дитина,яка вже виросла, школяр, читає тільки комікси або примітивні видання - утримайтеся від критики. Пам'ятайте: дитина читає! Шукайте позитивні та ефективні шляхи просування до її душі більш цікавих та більш значущих книг. Вибирайте найпопулярніші в дитячому середовищі теми та книги (вам на допомогу завжди прийдуть бібліотекарі) та приготуйтеся до довгого шляху пошуку улюблених книг, цікавих тем та авторів.

9. Показуйте дитині свою зацікавленість в її читанні

Немає нічого важливішого для виховання читача, ніж виховання в дитині любові до читання. Будьте Великими Провідниками в світ книг, а не Великими Противниками та Оцінювачами того, що і як читає ваша дитина.

Коли ваша дитина навчиться читати самостійно, просіть її почитати вам. Чи не урок, заданий в школі, а просто хорошу історію, поки ви щось робите руками, на кухні, наприклад. Якщо дитина робить помилки при читанні, то, коли помилка не має значення для сприйняття тексту, виправляти її не обов’язково.

МАТЕМАТИЧНІ РОЗМАЛЬОВКИ

Розфарбовування по цифрам сприяє розвитку уваги, дрібній моториці та посидючості.

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/e0a6a397d750.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/71961645.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/31_2(1).jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/39603806.gif

ЯК РОЗВИНУТИ СВІЙ МОЗОК?

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/43650302-Малыш-Творчество-Образование-Концепция,-Детское-обучение-Искусство-Математика-Формула,-школьник-Идеи.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/39762638-Child-Little-Boy-in-Glasses-Reading-Book-over-School-Black-Board--Stock-Photo.jpg


Щоб постійно розвивати свої розумові здібності, досить завести цікаве хобі та частіше їм займатися.

Довгий час вважалося, що рівень інтелекту запрограмований в генах людини залишається тільки по максимуму використовувати той рівень інтелекту, який у неї є. Проте вчені спростували цю думку, довівши, що потенціал кожної людини можна розвивати до нескінченності. Ось кілька захоплень, які сприяють утворенню нових нейронних зв'язків у мозку, що, в свою чергу, допомагає йому працювати швидше та краще.

Гра на музичних інструментах

Гра на музичних інструментах допомагає розвивати творчий підхід, аналітичні навички, мову, математичні здібності, моторні навички. Деякі можуть помітити, що все це розвивається і під час занять командними видами спорту. Це так, але, на відміну від усіх інших занять, гра на музичних інструментах створює нові зв'язки в мозолистому тілі, сплетенні нервових волокон, яке пов'язує дві півкулі мозку. Нарощування зв'язків у мозолистому тілі покращує пам'ять, здатність до вирішення проблем та функції мозку в цілому, незалежно від віку.

Читання

Користь цього захоплення не залежить від того, що ви читаєте «Гру престолів», «Гаррі Поттера» чи якісь журнали. Читання знижує рівень стресу та розвиває всі три типи інтелекту: рухливий (відповідальний за засвоєння нового матеріалу), кристалізований (відповідає за застосування вже отриманих знань) та емоційний.

Поліпшуються здатності до вирішення завдань, розвивається вміння оперувати інформацією, знаходити потрібні знання та застосовувати їх на практиці. Читаюча людина краще виявляє патерни, розуміє суть процесів та вірно інтерпретує почуття інших людей.

У роботі ці навички дозволяють краще розуміти, як відбуваються ті чи інші речі, і, як наслідок, краще керувати будь-чим.

Регулярні вправи

Регулярні вправи забезпечують набагато більше користі, ніж важкі епізодичні навантаження.

Якщо ви займаєтеся регулярно, клітини заповнюються BDNF — білком, який покращує пам'ять, здібності до навчання, концентрації та розуміння.

Деякі вчені вважають, що сидячий спосіб життя має зворотний ефект — перешкоджає розкриттю потенціалу нашого мозку.

Вивчіть нову мову

Дослідження показало, що люди, які володіють кількома мовами, набагато краще розв'язують головоломки, ніж ті, хто говорить однією мовою.

Розмова на декількох мовах покращує функцію мозку, відповідальну за управління увагою. Це означає, що вам буде простіше справлятися зі складними розумовими завданнями на зразок планування або вирішення проблем.

Крім того, знання принаймні однієї іноземної мови позитивно позначається на здатності контролювати своє оточення та краще утримувати увагу на процесах, що відбуваються навколо.

Багатьом людям бракує знання іноземної мови для подальшого просування по кар'єрних сходах. Враховуючи те, як мозок розвивається під час вивчення мови, у людей, які знають одну або кілька іноземних мов, що справді являється великою перевагою перед іншими.

Накопичуйте знання та повторюйте вивчене

Багато розумних студентів в останній день перед великим іспитом здаються справжніми експертами. Проблема в тому, що ці знання швидко забуваються, оскільки вони вкрай рідко застосовують їх знову, якщо взагалі коли-небудь застосовують.

Одна з причин, по якій вивчення іноземних мов робить нас розумнішими, як раз в тому, що воно розвиває здатність до накопичення знань шляхом постійного повторення. Оскільки ми маємо потребу в одних і тих же знаннях знову і знову, граматичні правила і вивчені слова повторюються незліченну кількість разів.

Застосуйте спосіб накопичення знань в своєму житті та в роботі: зберігайте частинки інформації, які отримуєте кожен день. Виписуйте цитати з книг та записуйте цікаві фрази з розмов, заведіть журнал, в який будете вносити все, що привернуло вашу увагу. Та не забувайте час від часу перечитувати написане, щоб накопичені вами знання не пропали, а міцно закріпилися в пам'яті.

Змушуйте мозок працювати

Судоку, головоломки, загадки, настільні ігри, відеоігри та карткові ігри розвивають нейропластичність. Це можливість мозку змінюватися з отриманням досвіду, а також відновлюватися та самостійно перебудовуватися під впливом зовнішніх факторів.

Коли нервові клітини реагують по-новому, це покращує нейропластичність, яка, в свою чергу, дозволяє нам дивитися на речі з різних точок зору та усвідомлювати причини, а також впливає на нашу поведінку та емоції. Ми дізнаємося нові моделі, та наші когнітивні можливості зростають. Більше того, люди з високою нейропластичностью менше схильні до неспокою та депресій, швидше вчаться та краще запам'ятовують.

Медитуйте

У 1992 році Далай-Лама запросив вченого Річарда Девідсона (Richard Davidson) для вивчення мозку під час медитації. Коли Далай-Ламу та інших ченців просили медитувати, сфокусувавшись на співчутті, під час медитації электроэнцефалограмма мозку показувала гамма-ритм, характерний для стану співчуття та щастя. Тобто незважаючи на те, що ченці не усвідомлювали цього, їх мозок перебував у стані глибокого співчуття.

Це дослідження доводить, що ми можемо контролювати мозкову активність та відчувати те, що захочемо і коли захочемо. Наприклад, відчувати себе більш сильними перед переговорами, більш впевненими під час розмови про підвищення та більш переконливими під час продажу.

Як бачите, мозок може розвиватися до нескінченності, а ви можете зробити це своєю метою. Різні види активності стимулюють різні розділи мозку, тож, ви можете завести відразу кілька корисних хобі та одночасно працювати над своїми сильними та слабкими сторонами.

ФАКТИ З ПСИХОЛОГІЇ,ЯКІ БАГАТО ЧОГО МОЖУТЬ ПОЯСНИТИ:

/Files/images/0_kv_Ps/knigi-po-psihologiii.jpg /Files/images/0_kv_Ps/память-520x245.jpg /Files/images/0_kv_Ps/Otrasli_psihologii.jpg

*Дружба, яка зародилася в період між 16 та 28 роками, зазвичай буває найбільш міцною та тривалою.

*Жінок тягне до чоловіків, які мають низький із хрипотою голосом, тому що ті здаються впевненими в собі, але не агресивними.

* Зазвичай найкращі поради дають ті люди, в житті яких було багато важких моментів.

* Чим вище у людини інтелект, тим швидше вона думає і тим більше нерозбірливий у неї почерк.

* Насправді не емоції впливають на нашу манеру спілкування, а навпаки, те, як ми говоримо, впливає на наш настрій.

* На першому побаченні можна багато дізнатися про характер людини, судячи з того, як він звертається до офіціанта.

* Люди, у яких сильно розвинене почуття провини, дуже добре розрізняють емоції інших.

* Чоловіки не смішніше жінок: просто вони відпускають більше жартів, не думаючи про те, чи сподобаються їхні гостроти оточуючим.

* Нетовариські люди володіють мистецтвом розповідати про себе зовсім небагато, але робити це так, щоб ви думали, що добре їх знаєте.

* У жінок в два рази більше больових рецепторів, ніж у чоловіків, але також в два рази вище поріг переносимості болю.

* Коли людина слухає музику на високих частотах, вона стає більш спокійною, щасливою та розслабленою.

* Якщо думки не дають заснути вночі, запишіть їх. Від цього голова стане більш ясною і вас почне хилити до сну.

* Смс з побажаннями доброго ранку та приємних снів активують ділянку мозку, що відповідає за щастя.

* Якщо ви будете робити речі, які вас лякають, ви станете більш щасливим.

* Середня тривалість часу, протягом якого жінка зберігає секрет, становить 47 годин 15 хвилин.

* Люди, які постійно намагаються зробити щасливими інших, в кінці кінців часто залишаються на самоті.

* Чим ми щасливішими, тим менше часу на сон нам потрібно.

* Коли ми тримаємо кохану людину за руку, ми не так сильно відчуваємо біль і менше переживаємо.

* У людей з високим інтелектом менше друзів, ніж у середньостатистичної людини. Чим розумніша, тим більш перебірлива.

* Існує величезна ймовірність, що шлюб з людиною, яка доводиться вам найкращим другом, буде більш міцним, а ризик розлучення скоротиться на 70%.

* Жінки, у яких більшість друзів - чоловіки, частіше перебувають у гарному настрої.

* Люди, які говорять на двох мовах, можуть несвідомо змінювати особистість, коли переходять з однієї мови на іншу.

* Занадто довго перебувати на самоті так само шкідливо, як і викурювати 15 сигарет в день.

* Подорожувати корисно для розумового здоров'я, а також це знижує ризик серцевого нападу і депресії.

* Люди виглядають набагато привабливіше, коли з ентузіазмом розповідають про те, що їм дійсно цікаво

40 ФІЛЬМІВ, ЯКІ ПІДВИЩУЮТЬ САМООЦІНКУ ЖІНОК

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/djulia.jpg

Психолог Наталія Грейс склала список фільмів, який варто подивитися кожній жінці. Адже, дані фільми можуть допомогти підвищити жіночу самооцінку!

Для кожної людини рівень її самооцінки є дуже важливим, адже процес особистісних досягнень починається всередині нас. Тобто, те, яку оцінку ми ставимо собі, таку ж оцінку ми і проектуємо в навколишній світ.

Який би не був поганий день, поганий ранок та навіть депресія - все це починається в нас в голові. Нерідко ми стаємо заручниками зовнішніх обставин, проте наш внутрішній спокій знаходиться повністю в наших руках. Та часто цей фактор і є тією самою проблемною зоною. Так як ця зона прямо з'єднана з нашої самооцінкою.

Тож, перейдемо до списку фільмів, адже це простий спосіб, який може допомогти покращити Ваше самопочуття та нагадати про Вашу неповторність.

1. «Тайна» (2006)

2. «А в душе я танцую» (2004)

3. «Элегия» (2008)

4. «Солдат Джейн» (1997)

5. «Чёрная книга» (2006)

6. «Голова в облаках» (2003)

7. «Дорога перемен» (2008)

8. «Жизнь в розовом цвете» (2007)

9. «Малышка на миллион» (2004)

10. «Нереальный север» (2007)

11. «Дьявол носит Прада» (2006)

12. «Анна Павлова» (1983)

13. «8 женщин» (2001)

14. «Джентльмены предпочитают блондинок» (1953)

15. «Жанна Д’арк» (1999)

16. «Королева» (2005)

17. «Золотой век»(2007)

18. «Любовник» (2004)

19. «Пианино» (1992)

20. «Пушкин — Последняя дуэль» (2006)

21. «Сибирский цирюльник» (1998)

22. «Статский советник» (2005)

23.«У зеркала два лица»(1996)

24. «Эрин Брокович» (2000)

25.«Фрида» (2002)

26. «Ешь, молись, люби»(2010)

27.«Заплати другому» (2000)

28. «Пассажирка» (2008)

29. «В ожидании чуда»(2007)

30.«Анна Каренина» (2013)

31. «Ещё одна из рода Болейн» (2008)

32.«Цветок пустыни» (2009)

33. «Анна Герман. Тайна белого ангела» (2012, сериал)

34.«Сафо» (2008)

35. «Чёрная Венера» (2010)

36.«Графиня де Монсоро» (1997, сериал)

37. «Шальные деньги» (2008)

38.«Далида» (2005)

39.«Фурцева. Легенда о Екатерине» (2011, сериал)

40. «Морская фиалка» (2009)

Пам'ятайте, що почуте слово чи думка яка прийшла під час перегляду фільмів може змінити Ваше життя на краще.

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ ДЛЯ ДІТЕЙ

/Files/images/0_kv_Ps/bezopasnost.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/bezopasnyiy-internet-dlya-detey-5.jpg /Files/images/0_kv_Ps/images (1).jpg

Особливо гостро стоїть сьогодні питання про доступність Інтернет ресурсів для дітей. Тож, як убезпечити свою дитину від негативного контенту.

Купуючи комп'ютер дитині та підключаючи його до всесвітньої мережі, багато батьків переслідують благі цілі, не замислюючись, наскільки може бути безпечний інтернет для дітей.

Чим небезпечний інтернет для дітей?

За результатами досліджень соціологів основна маса батьків не уявляють, чим займається їх неповнолітня дитина в інтернеті, які сайти відвідує, на яких чатах спілкується. Щоб інтернет був безпечний для дітей, батьки повинні уявляти, які небезпеки підстерігають їх дитину в інтернеті:

· незаконний контент: "доросла" реклама тютюну, алкоголю, сексу, азартні ігри, порнографія;

· платні сервіси та послуги, які оплачуються окремо;

· заклики до асоціальної поведінки, насильства і жорстокості;

· пропаганда сексуальної експлуатації та суїцидальної поведінки;

· спілкування на форумах і чатах з шахраями, аферистами і злочинцями під личиною доброзичливців;

· змушення надання особистої інформації дитини або її сім'ї, яка може бути використана в злочинних цілях.

Програма "Безпечний інтернет для дітей"

Соціальні служби захисту дитинства спільно з інтернет провайдерами, мобільними операторами і міністерством освіти розробили програму, основною метою якої є навчання дітей різного віку правилам безпечного використання інтернету. У рамках програми

· видано посібник для батьків, що допомагає навчити дітей уникати небезпек у віртуальному світі;

· розроблена програма "Батьківський контроль "для мобільних операторів, яка захищає дітей при користуванні інтернетом через телефон;

· створений список безпечних дитячих сайтів, надійність яких підтверджена службою цензури.

Але ніяка програма не дасть повної гарантії безпеки вашої дитини, якщо ви самі не прикладете максимум зусиль для захисту його від мережевого негативу.

Як убезпечити дитину? Поради батькам:

Щоб забезпечити безпечний інтернет для дітей, батьки повинні врахувати деякі технічні моменти:

· забезпечити регулярне оновлення програмного забезпечення вашого комп'ютера;

· встановити програму захисту від комп'ютерних вірусів

· налаштувати безпечний простір, у якому вказуються сайти, дозволені для перегляду дітей;

· встановити на комп'ютері програми фільтрації, які блокують доступ до небажаних сайтів, які мають негативну інформацію для дитячого сприйняття;

· користуйтеся журналом переглянутих веб-сторінок, який допоможе контролювати "подорожі" вашого чада в інтернеті.

Встановіть комп'ютер в загальній кімнаті, тоді ви зможете ненав'язливо контролювати час, проведений вашою дитиною за комп'ютером та інформацію, яку він черпає у віртуальній мережі.

У кожного віку - свої запити

Діти різного віку відрізняються інтересами, сприйняттям навколишнього світу і реакцією на різні події. Батькам необхідно чітко усвідомлювати, в якому обсязі і в якому вигляді необхідний інтернет дитині в тому чи іншому віці.

· Дошкільнятам до семи років цікаво грати в сюжетно-рольові та розвиваючі ігри, за умови обмеження часу ігор . Для дошкільника можна вибрати розвиваючий комп'ютер без особливих складнощів - у цьому віці така модель цілком підійде. На комп'ютерні ігри досить відводити 30-40 хвилин на день, решту часу присвячувати іграм з однолітками, прогулянкам на свіжому повітрі, читання, малювання, спорт і спільним занятття з батьками, які зближують і роблять відносини більш довірливими.

· Діти з 7 до 11 років віддають перевагу грати в мережеві ігри, заводячи віртуальних друзів по ігровому майданчику.


Саме в цьому віці виникають проблеми у спілкуванні з однолітками і саме в цей час як ніколи потрібна порада і розуміння близької людини. Намагайтеся бути поруч зі своєю дитиною у важкі хвилини емоційних переживань, тоді ви завжди будете присвячені в історії нових віртуальних знайомств. У середньому шкільному віці бажано показати дитині, що інтернет - це не тільки ігри та розваги, що це невичерпне джерело інформації, який можна використовувати для освіти та розвитку своїх здібностей.

· З 11 до 14 років - це підлітки, головною і основоположною діяльністю яких в інтернеті є спілкування з ровесниками. У цьому віці постають питання статевого розвитку і статевих стосунків між чоловіком і жінкою. Якщо у дитини немає довірчих відносин з батьками, він використовує для отримання відповідей на питання, що цікавлять сумнівні сайти інтернету. У підлітковому віці виникає непереборне бажання чимось виділитися в компанії своїх однолітків і не у всіх це виходить в реальному житті. Дайте вашій дитині можливості для самовираження: спортивні секції, танцювальні клуби, гуртки прикладної творчості, школи мистецтв. Інакше ваша дитина постарається знайти спосіб самовираження у віртуальному світі, що може привести до віртуальної залежності.

Довіра має бути спільною. Для того, щоб зробити безпечним інтернет для своїх дітей , батьки повинні встановити довірчі відносини з дітьми в усіх питаннях, що стосуються інтернету. Навчіть вашу дитину:

· користуватися пошуковими програмами, щоб знаходити потрібну інформацію;

· правильно оцінювати корисність сайтів

· необхідності користуватися паролем і ніком для спілкування в соціальних мережах;

· давати мінімальну інформаціюпро себе при реєстрації на сайтах;

· "іти "від спілкування з надмірно настирливими віртуальними" приятелями ";

· Уникати" безкоштовних "акцій, лотерей та розіграшів.

Не сваріть дитину занадто суворо за перегляд недоречних матеріалів, поясніть їй спокійно, чому не потрібно відвідувати ці сторінки. Ви повинні розповісти в зрозумілій формі своїй дитині, які небезпеки можуть ховатися під личиною віртуальних "друзів" і "шанувальників" і застерегти їх від помилок. Інтернет-злочинці намагаються втертися в довіру до дитини будь-якими шляхами:

· у молодших дітей намагаються викликати жалість, пропонуючи врятувати бездомну тварину при особистій зустрічі;

· дітей постарше залучають іграшками та речами, які хочеться мати кожній дитині;

· у підлітків намагаються підвищити самооцінку і налаштувати його проти "нерозуміючих" батьків, доводячи, що тільки вони можуть зрозуміти і вирішити всі проблеми, але для цього виманюють інформацію про дитину і закликають до особистої зустрічі.

Батьки - головний авторитет

Підключаючи сімейний комп'ютер до інтернету, ви повинні визначитися з основними пунктами:

· Для чого особисто вам потрібен інтернет?Якщо ви проводите вільний час в інтернеті за розвагами , іграми і безцільним спілкуванням - будьте готові, що ваш малюк буде використовувати всесвітню мережу з тією ж метою, наслідуючи приклад авторитетного батька.

· Чи потрібен інтернет вашій дитинів освітніх цілях або щоб проводити вільний час за комп'ютером? Адже не секрет, що деякі батьки, купуючи комп'ютер, сподіваються "позбутися" від надокучливого малюка, від його цікавих питань і закликів пограти, почитати, помалювати. Тобто, той час, який ви могли б використовувати для спілкування з дитиною, буде віддано їм спілкуванню з комп'ютером та інтернетом.

Пам'ятайте, безпека інтернету для дітей більшою мірою залежить особисто від вас, ніж від модераторів та адміністраторів сайтів.

ЯКЩО У ВАС ДВОЄ ДІТЕЙ

/Files/images/0_kv_Ps/starshiy-rebenok-revnuyet-mamu-large.jpg

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/i (1).jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/i.jpg

- найголовніше не порівнювати дітей один з одним! Навіть якщо порівняння здається позитивним для обох, це може підштовхнути їх до подальшого змагання. Краще порівнювати кожну дитини з її минулими досягненнями.

- давати дітям можливість піклуватися один про одного (не змушувати, а вітати ініціативу). Наприклад, якщо одна дитина образила іншу, можна дати деякий час, щоб вона спробувала його втішити, а не кидатися самим заспокоювати. Та дитина, яка образила при цьому зрозуміє, що в її силах не тільки зіпсувати атмосферу, але й налагодити її також.

- підказувати дітям, як вони можуть один одному допомогти, робити щось разом.

- не говорити, що ви любите всіх однаково, а підкреслювати індивідуальність і важливість кожної дитини окремо.

- не можна навішувати ярлики та давати дітям фіксовані ролі в сім'ї. Якщо одну дитину називають "наш танцюрист" або "співак", то це знецінює цю область для розвитку інших дітей, а сама дитина буде змушений застрягти в цьому званні, навіть якщо захоче поміняти свої інтереси.

- кожній дитині потрібно намагатися приділяти час наодинці, без інших дітей.

- якщо обидві дитини вимагають уваги одночасно, потрібно періодично відволікатися спочатку на старшого, навіть якщо молодша дитина зовсім немовля та, здається, що її потреби важливіше.

- не придушувати конфлікти, а визнавати право дітей на негативні почуття один до одного, вчити їх правильно висловлювати свої емоції.

- не намагатися постійно втручатися і виносити свій вердикт, іноді достатньо просто вислухати обидві сторони та визнати їх право на злість, образу. Коли діти висловлять свої претензії батькам, їх напруження по відношенню один до одного спаде.

- озвучувати невисловлені почуття при конфлікті, коли самі діти їх не усвідомлюють.

- нагадувати про позитивні моменти, які нещодавно траплялися, як одна дитина подбала про іншу, допомогла їй, розсмішила, зробила комплімент. Підкреслювати, що вони це роблять, тому що люблять один одного.

- говорити, що сім'я - це найголовніше, що брат або сестра завжди будуть поруч, як би вони не сварилися.

- не забувати, що старші діти завжди залишаються дітьми, вони теж маленькі, не можна вимагати від них чогось тільки тому, що вони "великі" і повинні терпіти, допомагати, почекати і т.д.

- не змушувати старших, піклуватися про молодших, не ставити їм в обов'язок якісь рутинні справи. Якщо дитина хоче допомогти, робить це постійно - це можна приймати та заохочувати. Але у дитини завжди повинно бути право передумати та перестати вам допомагати.

- заздалегідь не давати старшій дитині помилкових надій, що малюк народиться та буде з ним грати, буде його любити. Краще описувати майбутнє як можна більш реалістично, що грати він зможе ще нескоро, а спочатку буде плакати, їсти і спати, часто лежати у мами на ручках.

- заохочувати інтерес та турботу старшої дитини молодшому, контролювати та навчати, як це потрібно робити (вчити ходити, наприклад), не обмежувати їх контакти в моменти, коли старша дитина щиро хоче зблизитися з молодшою, навіть якщо у неї спочатку погано виходить. Це дуже крихке бажання, яке можна легко зруйнувати заборонами або своєю бурхливою реакцією.

- (важливо!) не розділяти дітей після народження молодшого, не віддавати старших в садок, няні, бабусям. Чим більше часу діти проводять нарізно, тим менше у них можливостей навчитися мирно співіснувати, пізнати один одного, співналаштуватися.

- поставити поруч ліжка, щоб вони були фізично ближче один до одного.

- влаштовувати спільні купання, валяння, сидіння на колінах у батьків, носіння на руках двох одночасно, якщо вистачає сил.

- при перегляді фото та відео підкреслювати схожість дітей та відзначати їх індивідуальність в одному і тому ж віці.

- виділити кожній дитині зону тільки для його речей, не дозволяти іншим дітям брати їх без попиту у господаря.

- враховувати індивідуальні інтереси кожної дитини (не вибирати між танцями для доньки і боротьбою для сина і тим більше не віддавати дочку на боротьбу за компанію).

- організовувати спільні сімейні справи у відриві від ровесників (особливо гарні походи і поїздки).

- одягати дітей схоже, хоча б в одній колірній гаммі або в один ідентичний предмет (шапки, шарфи, сумки).

- якщо обидва ходять в один садочок, можна попросити вихователів дозволити їм бачитися протягом дня.

- вибирати з однією дитиною подарунки для іншої, заодно можна обговорити, чим вони захоплюються, що люблять.

- закликати одну дитину розділити ваше захоплення іншою: - Який же він (вона) у нас розумний (-а)! (гарний, добрий, кмітливий...); - У тебе дуже турботливий брат/сестра, тобі пощастило!

- називати одну дитину в присутності іншого "наш Сашко, наша Ганнуся".

- вчити старшу дитину, як вона може зайняти молодшу, щоб спільна гра була продуктивною - видати їй якусь іграшку, навчити нескладним діям у спільній грі, відволікти. Таким чином у молодшої дитини буде менше спокуси залізти на територію старшої та щось йому зіпсувати, викликавши у того невдоволення.

ДІТИ ТА ІНТЕРНЕТ

/Files/images/81246201.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/img1.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/infografika_7pravil.jpg


ЯКІ ІГРАШКИ НЕ РОЗВИВАЮТЬ ФАНТАЗІЮ ДІТЕЙ

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/i (3).jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/children-2.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/i (4).jpg

Сучасні інтерактивні іграшки блокують креативне мислення дітей, тому їх повинно бути не багато, перевагу треба віддавати традиційним лялькам та солдатикам, які дозволяють у кожному конкретному віці розвивати у дитини фантазію та здатність щось зробити самостійно.
Інтерактивні іграшки блокують креатив.
Ситуація на ринку сучасних іграшок досить складна: з одного боку, їх величезна кількість, а з іншого боку, вибрати гарну іграшку дуже непросто.
Хорошою я називаю ту іграшку, з якою зручно грати, яка розвиває у дитини ігрову діяльність. Як відомо, гра — це самий важливий та корисний вид діяльності для дитини.
Щоб грати з іграшкою, вона не повинна бути наділена власною активністю.
Вона не повинна кричати, співати, махати руками, смоктати та видавати якісь власні звуки. А сучасна іграшкова промисловість іде саме в напрямі технологізації. Ці іграшки безглузді для гри. Вони зводять гру до примітивного натискаю кнопок, до сприйняття активності самої іграшки.

Батьки часто цінують яскравість, блискавичність іграшки, а потім дуже розчаровані, коли вона валяється і дитина випрошує нову. Вся справа в нудьзі. Засилля інтерактивних іграшок, яка зараз є, вкрай некорисна річ.
Говорять, інтерактивні іграшки, по-перше, замінюють дитині уяву, в той час як вона може сама наділити ляльку або звіра певним тоном, інтонацією, словами. По-друге, вони витісняють і підміняють справжнє спілкування.
Крім того, зараз з'явилася величезна кількість «страшних іграшок», які ніяк не асоціюються у дитини ні з образом людини, ні з образом звичайного тваринного.
Постійне спотворення образу людини — це сучасна тенденція культури не лише в іграшках, але й в фільмах і навіть в підручниках. Зараз стало модно знімати фільми про привидів, вовкулаків, інопланетян, вампірів.
Крім того, зараз продаються іграшкові серце, печінка, багато конструкторів, де потрібно зібрати людину з його внутрішніх органів. Для маленьких дітей розчленовування людського тіла — це не предмет гри. І коли дитина збирає, а потім розбирає людину — це веде до руйнування її уявлень про цілісність самої людини, як ніби її органи живуть самостійним життям.

Місце для фантазії
Корисні іграшки — це традиційні іграшки, в які діти грали споконвіку. Звичайні ляльки, м'які іграшки, дитячі столові прибори, солдатики, машинки. Тому що гра — це створення уявного простору, світу та іграшка не повинна дитині в цьому перешкоджати.
Діти погано грають в готових будинках, оскільки це простір незмінний та не передбачає підстроювання під нинішні потреби дитини, воно швидко втрачає новизну та цінність.
Дитині потрібні спеціальні предмети для конструювання "свого" простору. Це можуть бути ширми, дошки, подушки, покривала.
В Англії, наприклад, є спеціальні магазини, де продаються "бросові" матеріали як предмети творчої гри і конструювання.
Якщо хочемо, щоб у дитини розвивалася уяву, у неї повинно бути мало іграшок, але для багатьох варіацій гри.
Діти, які живуть серед надлишок одноманітних іграшок, страждають від цього. Вони весь час незадоволені, хоча у них, здавалося б, все бажане є. Від того, що дитина не може формувати творчий потенціал, розумові та вольові здібності у вільній грі, вона весь час в'яла та незадоволена.
Зараз іграшка перестала бути елементом гри, а стала свідченням гідності та елементом її майна.
Іграшки зараз купують не для того, щоб грати, а для того, щоб похвалитися. Дитинство охоплено цією ринковою стихією, у дитини все більше і більше іграшок, якими вона не грає, які просто лежать в її кімнаті як майно.

Зараз батьки відкуповуються кількістю іграшок через недостатню увагу. У дитини, в середньому в кімнаті понад 200 іграшок. Реально використовується у грі близько 5-6% від того добра, що в неї є.
Якщо у дитини є улюблені іграшки, то їй достатньо.
Допомога дорослих не закінчується наданням правильних іграшок. Важливо дати іграшці життя, тобто ввести її в гру, тоді дитина з задоволенням підхопить це. Коли у дитини виходить щось зробити самій, у неї з'являється блиск та радість в очах.

ВЧИМО ДИТИНУ ГНУЧКОСТІ У РІЗНОМАНІТНИХ СИТУАЦІЯХ ТА РОЗВИВАЄМО ФАНТАЗІЮ. КАЗКОТЕРАПІЯ.

/Files/images/казки1.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/казк.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/казки.jpg

Спробуйте разом з дитиною «переписати» казку на новий лад. Це прекрасний спосіб навчити її виходити з тупиків, старих та жорстких сценаріїв, вести себе гнучко.
Ось декілька прийомів, за допомогою яких можна переробити відомі казки:

Герої змінюють напрямок руху.

Не Карлсон прилітає до Малюка, а Малюк тікає від батьків на дах. Не Червона Шапочка йде до бабусі, а Вовк. Не Вінні-Пух направляється в гості до Кролика, а Кролик – до Вінні-Пуха. Як тільки герої змінюють свої мотиви та напрямок руху, з ними починають відбуватися зовсім інші пригоди, і фінал теж може бути зовсім іншим.

Герої обмінюються амплуа, характерами.

Наприклад, одного разу Вовк прикинувся та відчув,як його серце наповнюється добром та любов'ю... Або три поросяти озвірили, стали бандою розбійників, а семеро козенят вирішили стати футбольною командою...

Герої змінюють імена, і це змушує їх вести себе по-іншому.

Набридло Червоній Шапочці бути веселою, доброю дівчинкою, закинула вона далеко на гілку дерева свою шапку, одягла блакитний берет – і стала називатися Блакитний Берет. І що далі? Можна придумати і щось більш цікаве, ніж зміна кольору і фасону шапочки!

В казку вводяться нові деталі, повороти сюжету та персонажі.

Багато казок будуються навколо якогось предмету, змінивши який ви порушите звичний хід подій. Нариклад, молодша дочка купця не захотіла "Аленький цветочек", а рожевого їжачка, і... почалося! Або жили -були дід з бабкою, і була у них не корисна Курочка-Ряба, а збиткова Мишка -шкряботушка...

Придумайте нові варіанти розвитку подій

Наприклад, залишили дід з бабкою Колобка на вікні остигати, а він не втік, а закотився під стіл і підслухав таємницю - про те...

Об'єднуйте казки, зіштовхуючи персонажів з різних казок.

Їх характери, звички та бажання вже добре відомі, і в нових конфліктах дитині належить не згадувати, а прогнозувати події От якби Буратіно зустрів Карлсона, вони б пошалили! А як дісталося б Карабасу-Барабасу! Або, наприклад, Йде Червона Шапочка по лісі і зустрічає Чебурашку...Семеро козенят прийшли до трьох поросят... А Крокодил Гена заблукав у лісі і зустрів там кого?? Ваша версія.

Діти чотирьох - шести років добре розуміють зміни, сміються від душі та, вловивши принцип, починають фантазувати самі: придумувати нові перешкоди,деталі, характеристики, імена...В кожен момент, коли від героя очікується певний вчинок, він може повести себе по-іншому.

Розширяти казкові стереотипи можна і в малюнках. Попросіть дитину намалювати казкового героя, а наступного разу нехай намалює його ж, але як-небудь по-іншому. А потім, зібравши малюнки, можна їх порівняти та обговорити.

"НУ КУПИИИИ"

/Files/images/ну купииии.jpeg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/28953.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/istdit.jpg


Сьогодні в супермаркеті переді мною в черзі стояли мама та хлопчик років п'яти. Хлопчик скиглив, просив купити то шоколадку, то кіндер-сюрприз, то іграшки, які були щедро розкладені сумлінними співробітниками прямо біля каси. Мама сердилася, говорила синові про те, що в Новий Рік він і так отримав багато подарунків, що зараз мало грошей і вони не будуть купувати дурниці. Хлопчик скиглив, просив, мама намагалася заспокоїти його, підіймаючи вище тембр голосу. Не виходило. Нарешті, хлопчик застосував останній аргумент. Він сказав: «Мамо, ти тільки собі все купуєш, а мені нічого»! І це було, напевно, останньою краплею терпіння мами. Тому що мама стала майже кричати, вона казала, що син невдячний, що йому потрібно весь час все купувати і ще багато-багато образливих слів було сказано. Хлопчик плакав.

А я дивилася, як мама викладала свої покупки на касі. Тільки дивилася не очима дорослої жінки, а очима п'ятирічного хлопчика. На жаль, він був правий. Продукти, ганчірки для прибирання, крем для обличчя, дезодорант, шкарпетки, зубна паста, мило, жіночий журнал, каструля... А хлопчик вже не такий вже і не правий. Всі ці дрібниці, які мама купила для себе, звичайно, необхідні їй. Але в очах хлопчика це приємні дрібнички, без яких чудово можна обійтися...

Що робити? Поступитися і купити хлопчикові іграшку? Або нічого не купувати собі? Не думаю, що це хороші варіанти. Спочатку розберемося, чому хлопчик став вередувати. Судячи з кількості товарів, які мама виклала на стрічку, вони провели в магазині не менше години. Хлопчик втомився. І цілу годину він переживав негативні емоції з приводу того, що мама купує все собі, а йому нічого. Він був змушений мовчки супроводжувати маму і відверто нудьгував. Але вихід завжди є! Давайте спробуємо робити покупки разом з дитиною. Будемо обговорювати, що нам потрібно купити і навіщо, потрібно це купити прямо зараз або почекати. Наприклад, каструля потрібна, тому що стара зіпсувалася, без мила ніяк – митися треба кожен день і так далі. Таке обговорювання покупок допомагає дитині зрозуміти, що покупки, які робить мама, робляться не тільки для неї, а й для дитини теж. Дитина вчиться диференціювати важливе і другорядне. Правда, може бути, в цьому випадку мамі доведеться відмовитися від якихось покупок. Наприклад, жіночий журнал – це задоволення для мами чи дійсно предмет першої необхідності? Може бути, відмовитися від покупки або купити всім членам сім'ї журналу? Вирішувати Вам.

КОРИСНА МУЗИКА

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/класик.jpg

КЛАСИЧНА МУЗИКА ЗМІЦНЮЄ ПАМ'ЯТЬ ЛЮДИНИ

Вчені з італійського університету, що знаходиться в місті К’эті прийшли до висновку, що класична музика зміцнює пам'ять людини.

Вони змогли відкрити так званий «ефект Вівальді», довівши, що постійне прослуховування його симфонічного знаменитого твору «Пори року» у людей покращує властивості пам'яті.

24 добровольці повинні були запам'ятати числовий ряд, який був розташований в певному порядку. Група людей, яким довелося протягом багатьох годин слухати музику Вівальді Антоніо, з цим завданням впоралася набагато краще, ніж їх конкуренти.

Даний феномен в якійсь мірі пояснюється підвищеною напругою та увагою людей, які в цьому експерименті брали участь, але безперечно, класична музика стимулює короткострокове розширення фізіологічних можливостей мозку людини, вважають вчені.

Наука вже була знайома з «ефектом Моцарта», коли маленькі діти, які слухали музику великого австрійського композитора, в інтелектуальному відношенні розвивалися набагато швидше.

Як відзначала ще радянська печатка, у тваринництві, у корів надої молока після виконання по радіо музики Чайковського іноді збільшувалися.

Тепер в обіг введено термін «ефект Вівальді».

Під час прослуховування класичної музики зникає фізичний біль.

Потрібно відзначити, що подібна музика при ревматизмі просто незамінна. Хворі люди, які слухають класичну музику видужують набагато швидше, в порівнянні з тими, хто таку музику не слухає. Вчені в даний час займаються визначенням конкретних висновків про цілющий вплив, який чинить музика на організм людини.

ВЧИМО ДИТИНУ "БІЛЬШЕ", "МЕНШЕ" ЗА ДОПОМОГОЮ КРОКОДИЛА.
Він завжди хоче з'їсти більше.

/Files/images/collage_photocat.jpg

ПРОБЛЕМИ П'ЯТИКЛАСНИКА. ДЕЗАДАПТАЦІЯ.

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/67836703.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/5клас адаптац.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/angliskii-dla-detei-02.jpg

Декілька слів про проблеми п’ятикласників. До основних проблем п'ятиклаників відносять проблеми психологічного плану та, звичайно, проблеми навчання. Проблеми психологічного плану це:

-Зміна умов навчання;
-Різноманітність і якісне ускладнення вимог, що висуваютьсядо школяра різними вчителями;
-Зміна позиції «старшого» у початковій школі на статус «самого маленького» у середній.
П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Навчальні проблеми п’ятикласників:

- Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
- Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.
- Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Наслідки:

У адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними, метушливими.

Відбувається зниження працездатності, діти можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит.

Ознаки успішної адаптації:

- задоволеність дитини процесом навчання;

- дитина легко справляється з програмою;

- ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;

- задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації:

- змучений, стомлений зовнішній вигляд дитини.
- небажання дитину ділитися своїми враженнями про проведений день.
- прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.
- небажання виконувати домашні завдання.
- негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників.
- скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.
- неспокійний сон.
- труднощі ранкового пробудження, млявість.
- постійні скарги на погане самопочуття

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-го КЛАСУ

- Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
- Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
- Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
- Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
- Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
- Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
- Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

Також необхідно:

·проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;

·реалізовувати демократичний стиль керівництва;

·не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;

·намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;

·орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;

·допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:

·проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;

·залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;

·на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;

·звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

- Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.- Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

- Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

- Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

- Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

- Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

- Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

- Забезпечуйте систематичне повторення.

-Уникайте перевантаження дітей.

- Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах

Враховуючи вищесказане, ми можемо забезпечити успішну адаптацію дітей до старшої школи.

Хлопчиків та дівчаток хвалять по-різному

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/i (2).jpg /Files/images/0_kv_Ps/1320829515_1-8.jpg

«Дівчаток не треба хвалити за зроблене. Ви сприяєте її деградації. Якщо дівчинку хвалити за те, що вона зробила: дуже смачно, дуже красиво - в результаті формується те, що визнання мене прийде тільки за мої заслуги. Визнання мене прийде тільки за те, що я зробила. Це принцип який знищує жінку.

Здоровий стан речей - я гідна любові, тому що я є, тому що я - розумниця, тому що я - господиня, бо я - помічниця, тому що я - принцеса, тому що я - фея на кухні. Ось тоді у жінки здорова психіка, тому що схвалюють її саму природу, тобто щоб мені отримати любов, треба просто залишитися собою. Ось у чому принцип виховання дівчинки. Якщо ви починаєте її хвалити за заслуги, то вона відразу починає думати: мене саму хвалити нема за що, любов я можу тільки заробити, будуть заслуги - буде любов.

Хлопчики ж - повністю навпаки. Абсолютно діаметрально. Мами дуже люблять говорити: ти у мене така краса, такий розумник, такий молодець. Все, начебто, добре. Та насправді, Ви тільки сприяєте деградації чоловіка, тому що йому ввижається, що він сам по собі хороший. А чоловікові добре, тільки якщо він чогось досягає.

Тому щоб хлопчика спонукати до того, щоб він удосконалювався і відчував себе щасливим в результаті, йому треба говорити про його заслуги: дуже красиво зроблено, дуже здорово, дуже вміло. Хлопчику всі ці ласкаві слова потрібні в меншій мірі, тому що його природа розвиватися. Йому потрібна похвала за те, що він досяг.

Замість того, щоб сказати: зайченя, сонечко, - для хлопчиків постарше дуже важливо, щоб ви їх літак показували, зроблений з лего, всім гостям. Це важливіше ніж всі сонечка, лапоньки, зайчики. «Подивіться що він зробив, вгадайте хто це зробив. Правильно, це Іванко зробив, це син мій », - це набагато більша похвала, більший стимул для хлопчика.

А дівчинка не стане краще, якщо її супом пригощати весь район. Вона просто зрозуміє, що вона повинна упахатись за все життя, і район годувати супом. Вона не заслужить більше ніколи любові, поки всіх супом не нагодуєш. Дайте дівчинці розуміння, що вона досконала та прекрасна сама по собі, що кохання і визнання їй заслуговувати не потрібно, що ви любите її і захоплюєтеся нею просто тому, що вона є ... »

Тест від Зигмунда Фрейда

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/jlbyjxrf1.jpg

Дуже цікавий тест Зигмунда Фрейда

Одне з основних правил - це писати те, що Ви відчуваєте і що перше спадає на думку. Нічого страшного якщо на різні питання у Вас одні відповіді. Не читайте все відразу! Читайте питання по черзі - навіщо поспішати, буде не так цікаво якщо дивитися наступне питання, ще не записавши відповідь на попереднє. Ну що, якщо ручка та аркуш паперу перед Вами, то почнемо!

1. Ви вдивляєтесь в море? (Ваше перше відчуття, можете закрити очі ...)

2. Ви йдете по лісу та дивитеся під ноги?(Що відчуваєте, на питання не більше 30-40 секунд).

3. Ви бачите політ чайок? (Що Ви при цьому відчуваєте, якщо даєте швидку відповідь, добре йдемо далі)

4. Табун коней? (Пишіть перше, що спадає на думку, не думайте довго)

5. У пустелі стіна з маленьким отвором, за яким оазис? (Ось в цьому питанні ПОТРІБНІ ВАШІ ДІЇ, А НЕ ДУМКИ, що Ви будете робити)

6. Уявіть, Ви втомлені в пустелі бачите по дорозі глечик з водою? (Що ви робите, описуємо не почуття, а дії. )

7. Заблукав в лісі, вечір, побачили будинок, в якому світить вікно? (Що робити збираєтесь, пишіть)

8. Ви в тумані? (ДІЇ, як Ви себе поведете, пишіть, це фініш)

РЕЗУЛЬТАТИ: (Що під цими питаннями мав на увазі Фрейд.)

1. Ваше ставлення до життя, емоції, відчуття.

2. Ваше самопочуття в рідній сім'ї.

3. Ваше ставлення до жінок.

4. Ваше ставлення до чоловіків.

5. Ваша основна життєва стратегія, мета. Як вирішуєте свої проблеми.

6. Ваша сексуальна вибірковість. Вибір партнера.

7. Ваша готовність до заміжжя / одруження.

8. Ваше ставлення до смерті.

Методика проти ліні або принцип однієї хвилини

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/images-cms-image-000140322.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/yaponskaya-metodika-kajdzen-protiv-leni.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/0_197c95_627841ad_-1-XXL.jpg

«З понеділка почну нове життя, буду ходити в тренажерний зал, займатися йогою, робити самомасаж, качати прес ...» - кожен з нас періодично ставить собі якісь цілі та не досягає їх, переносить на наступний місяць, на кілька місяців, на рік . Чи не тому це відбувається, що ми відразу хочемо багато чого та плани навалюються на нас важким тягарем, не даючи в результаті зробити навіть зовсім небагато.

Іноді ми завзято починаємо виконувати задумане, але зайнявшись, наприклад, 3 рази на тиждень в тренажерному залі по кілька годин, кидаємо заняття на довгий час. Чому так відбувається? -Тому що навантаження велике, тому що набридає, а звичка ще не вироблена.

Методика кайдзен або принцип однієї хвилини

Існує японська методика «кайдзен», в яку закладено принцип «однієї хвилини». Принцип цієї методики полягає в тому, що людина займається певною справою рівно одну хвилину, але день у день і в один і той же час. Одна хвилина часу - це зовсім мало, а значить легко здійснимо для будь-якої людини. Лінь не встане на вашому шляху. Ті ж самі дії, які ви не хотіли виконувати протягом півгодини, придумуючи відмовки або виправдання, ви з легкістю виконаєте за хвилину.

Пострибати на скакалці, покачати прес, зробити гімнастику для очей, позайматися йогою, почитати книжку іноземною мовою - коли час обмежений однією хвилиною, заняття не здаються вам важко здійсненними, а навпаки, приносять радість та адоволення. А роблячи маленькі кроки, ви вдосконалюєтеся та досягаєте великих результатів.

Важливо те, що ви перемагаєте невпевненість в своїх силах, звільняєтесь від почуття провини та безпорадності, відчуваєте успіх та перемогу. Надихаючись почуттям успіху, ви поступово збільшуєте хвилинні заняття на п'ятихвилинні і так далі. Потім непомітно підійдете і до півгодинним заняттям. Прогрес є!

Японська методика проти ліні КАЙДЗЕН або принцип 1 хвилини. Кайдзен зародився в Японії. Саме слово є складовим, і включає в себе два інших - «кай» (зміна) і «дзен» (мудрість). Автором цієї концепції менеджменту є Масаакі Імаі. Він вважає, що кайдзен - це справжня японська філософія, яка може бути однаково успішно астосована як в бізнесі, так і в особистому житті.

Людям західної культури японська методика може здатися неефективною, так як на Заході укорінилася думка, що без великих зусиль хороших результатів не досягти. Але масштабні програми, що віднімають багато сил, можуть зломити людину та алишитися безрезультатними. А принцип «кайдзен» підійде всім та може бути застосовний для багатьох сфер життя. Японці, наприклад, використовують стратегію поступового та постійного поліпшення в сфері менеджменту.

Залишилося тільки визначитися з вашими потребами та почати застосування методики «кайдзен» на практиці.

Статеве виховання дітей різних вікових категорій

/Files/images/stornka_psihologa_-2017_/seksualnoe-obrazovanie.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/images.jpg /Files/images/stornka_psihologa_-2017_/HETIxpXzgUE.jpg

Грамотно реалізувати освіту, розвиток та виховання учнів в умовах родини та школи можна тільки за умови досконалої обізнаності у вікових особливостях дитини, динаміці її розвитку в інтелектуальному та особистісному плані.

Актуальність статевого виховання учнівської молоді в сучасній школі зумовлена прискореним статевим розвитком школярів (акселерація), недостатнім рівнем обізнаності неповнолітніх у статевій сфері, статевою розпустою певної частини неповнолітніх, проституцією та злочинністю на статевій основі, поширенням порнографії, що може руйнувати психіку неповнолітніх.

Статеве виховання - складова загального процесу виховної роботи школи та сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей та молоді.

До засобів виховного впливу при статевому вихованні, відносяться:

* правильна та своєчасна реакція та емоційна оцінка дорослих на взаємини дітей з однолітками протилежної статі;

* виховання на позитивних прикладах. Учителю варто спеціально звертати увагу учнів на позитивні приклади відносин людей різної статті (взаємні прояви любові, уваги, турботи), супроводжуючи їх відповідними коментаріями. Приклади можуть бути узяті з художньої літератури, кіно і т.д. Дорослі не повинні доводити до відома дітей свої конфлікти, не повинні з’ясовувати при них свої відносини.

* повідомлення учням орієнтованої інформації– як у відповідь на їхні питання, так і за власною ініціативою у вигляді спеціально організованих бесід, занять, а також інформації, включеної в зміст різних предметів. Ця інформація може бути донесена як роздільно – по статевій приналежності, так і спільно для хлопчиків і дівчаток.

Інформація, що повідомляється дітям, повинна знаходитися на доступному для їх розуміння рівні, бути природною по характеру, з акцентом на моральну сторону, цікавою та досить вичерпаною, щоб школярі були задоволені і не шукали інших джерел інформації, коректною за формою, навіть якщо запитується що-небудь не цілком пристойне.

Тож, ось деякі рекомендації щодо статевого виховання дітей різних вікових категорій:

При здійсненні статевого виховання молодших школярів (I-III кл.)варто включати такі питання, як поняття родини, місце родини в суспільстві, права й обов’язки членів родини, сімейні традиції, статеві розходження в природі та у людському суспільстві. Необхідно розглянути питання про поділ професії в суспільстві на чоловічі і жіночі, підкресливши, що однією з важливих задач суспільства є збереження здоров’я жінок, їхньої здатності бути матерями і виховувати дітей. З цього випливає, що найбільш небезпечні професії для здоров’я жінок – професії чоловічі. Дітям важливо пояснити, що таке любов як загальнолюдське морально-етичне почуття, що таке кохання між чоловіком та жінкою, з якою метою чоловік і жінка зачинають, народжують і виховують дітей.

В питаннях статей молодші школярі виявляють чисто пізнавальний інтерес. Задаючи питання і вислухуючи відповідь на нього, дитина з’ясовує для себе лише якусь обставину. Іноді вона хоче довідатися значення почутого десь слова, і запитує, не маючи уявлення про те, що це слово означає.Сам факт звертання до дорослого за роз’ясненням почутого, є доказом, що нічого поганого в цьому слові для дитини ні, інакше вона не звернулася б до дорослого.Діти дуже тонко почувають неправду і не хочуть залишатися «у дурнях». У випадку ж, якщо дитина одержала правдиву і для його рівня сприйняття вичерпну інформацію від близької йому людини (батька, учителя), то почувши в дворі цинічний вимисел, вона легко спростує його і доведе істину, тим самим затвердить себе в очах однолітків: одночасно зміцниться довірчий зв’язок між дитиною і дорослим.

При здійсненні статевого виховання молодших підлітків (IV-VIкл.)варто враховувати те, що складності виховного характеру пов’язані з різними проявами негативізму підлітків. Вони нерідко вступають у конфлікти між собою і з дорослими. Спостерігаються вчинки, що нічим не мотивовані.

У дівчаток статеве дозрівання на півтора-два роки починається раніш, ніж у хлопчиків, і саме в цьому періоді педагог фактично має перед собою дві різновікові групи дітей.Це є однією з причин тимчасового відчуження між хлопчиками і дівчинками.

Інтерес до протилежної статі виявляється у своєрідному залицянні: агресивні дії у хлопців і оборонні – у дівчат. Серйозних конфліктів це залицяння не викликає. Відсутність його може у дівчинки викликати почуття «обійденності», своєї непривабливості. Дівчата часто самі провокують хлопців на такий прояв уваги, усіляко жартуючи над ними.

Основною задачею статевого виховання в цьому віці єподолання відчуження і негативних реакцій дівчаток і хлопчиків, розвиток у них потреби в спільній діяльності і здатності взаємно враховувати і поважати їхні статеві особливості. Важливо саме в цьому періоді слід організовувати спільні заходи (походи, екскурсії, спільні роботи в школі і т.д.), що давали би можливість підліткам переконуватися у наявності позитивних якостей в кожного школяра і необхідності рівних дружніх відносин між хлопчиками і дівчатками.

Підліткам необхідно дати інформацію про статеве дозрівання, про його природу й особливості протікання та яку відповідальність ці зміни накладають на нього.

При здійсненні статевого вихованнястарших підлітків (VII-VIII кл.)варто враховувати той факт, що завершується статеве дозрівання. Збільшується інтерес до протилежної статі, скорочується дистанція у міжстатевому спілкуванні.

Поряд зі справжнім захопленням у стосунках дівчат і хлопців дуже багато вигаданого. Ігровий характер підліткових залицянь очевидний. Власні переживання інколи спочатку важливіші, ніж об’єкт прихильності. Закоханості часто нагадують епідемії: варто з’явитись в класі одній парі, як закохуються усі, а в сусідньому класі абсолютно спокійно. Вся інформація сексуального характеру стає актуальною.

Надзвичайно сексуальний потяг є природнім для підліткового віку, часто цей період називаютьперіодом підліткової гіперсексуальності.Важливо, щоб дорослий спокійно й безумовно приймав це новоутворення підліткової психіки і не давав з цього приводу різких і негативних оцінок. Сексуальна активність має характер експериментування. Вибух підліткової сексуальності припадає на той період життя, коли свідомість практично до цього не підготовлена.

При здійсненні статевого вихованнястарших школярів ( IX-XI кл.)варто враховувати, що саме в цьому віці приходить завершення у формуванні особистості, становлення життєвої позиції.

У цей період слід говорити про репродуктивне здоров’я і безпечну сексуальну поведінку, безпечний секс та наслідки ранніх сексуальних контактів. Також слід говорити про хибність поширених серед молоді міфів про користь раннього сексу і шкідливість сексуального утримання. Слід заохочувати дітей до будь-якої активної діяльності, в якій відбувалася б сублімація потужної сексуальної енергії.

Зміст сексуальної просвіти старших школярів не повинен обмежуватися лише знаннями з анатомії й фізіології статевих органів.

Бажано охопити такі важливі питання, як статева ідентичність, етика і естетика міжстатевих взаємин, шлюб, як культурно-історичний феномен, відповідальність жінок і чоловіків за власне репродуктивне та сексуальне здоров’я.

Ефективність статевого виховання учнів залежить від дотримання таких умов:

- необхідність починати статеве виховання дітей з дошкільного віку, що має запобігти формуванню у них викривлених і вульгаризованих уявлень про статеві стосунки між людьми;

- обов'язкове врахування умов сімейного виховання, особистого прикладу батьків;

- диференціація змісту, засобів, напрямів виховних впливів на хлопців і дівчат;

- використання реальних прикладів вірного кохання і подружнього життя, не зловживаючи ілюстраціями з творів мистецтва, оскільки це може скласти враження, що справжнє кохання, взаємоповага між чоловіком і жінкою, вірність існують тільки в літературі чи кіно;

- дотримання принципу, за яким готувати учнів до сімейного життя успішно можуть лише компетентні вихователі, чиї життєві принципи не розходяться з декларованими, яким діти довіряють і яких поважають.

Також, слід пам'ятати, якими б системними, цілеспрямованими й результативними щодо цього не були виховні впливи, важливо пробудити в дитині прагнення до самовиховання, опанування культурою шляхетної статевої поведінки у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Корисна вправа від Ірвіна Ялома

/Files/images/0_kv_Ps/335x502_1_5ff2bfe8f580bb6dcf7bf34c4c8fe476@403x604_0xc0a8392b_7300320301428426906.jpg

/Files/images/0_kv_Ps/20_share_ukr.jpg /Files/images/0_kv_Ps/62073a21525f5a846bc4ec2290d.jpg

Зміст цієї вправи в тому, що через усвідомлення ідеї смерті людина наділяє життя змістом та цінністю.

«На кілька миттєвостей відверніться від того, що ви зараз робите. Покладіть руку на серце. Прислухайтесь, як б'ється ваше серце. Відчуйте його стукіт через грудну клітку. Тук-тук, тук-тук, тук-тук. І так кожну секунду, 60 разів у хвилину, 360 разів на годину ваше серце б'ється, а ви цього не усвідомлюєте. Зараз зосередьте всю свою увагу на тому, як б'ється ваше серце, як якщо б у світі більше нічого не існувало. Серце — це м'яз, який примушує кров циркулювати. Але це також м'яз, який з часом зношується. І в цю саму мить воно невблаганно продовжує зношуватися. На частку кожного з нас відведено певну кількість ударів серця, після чого воно зупиняється назавжди.

Тепер подумайте про всі ті удари, які ви витрачаєте кожну хвилину, кожен день, кожну годину. Подумайте про всі ті удари, які ви втрачаєте, коли вам нудно або ви витрачаєте час на розваги, як якщо б число ударів серця було безмежним. Але це не так. Можливо їх залишилася одна сотня. Чи тисяча. Або навіть мільйон. Але все одно, їх кількість обмежена.

І тепер питання: «Як ви збираєтеся вчинити з тими дорогоцінними ударами, які у вас залишилися?»

Якщо ця проблема вас дійсно схвилювала, то швидше за все ваше серце зараз б'ється трохи швидше звичайного. Але в цьому суть екзистенціального підходу — нас рятує смерть, мотивуючи до більш повноцінного та яскравого життя.

Кiлькiсть переглядiв: 54

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.