Історична довідка про школу

Волосна школа, Червона школа, Липецька семирічка - це терміни, що належать до нашого закладу. А що ж було у тому далекому минулому?
За свідченням доцента Харківського інженерно-будівного інституту, кандидата архітектури Лейбфрейда Олександра Юзевича, заклад побудовано за проектом архітектора Віктора Валеріановича Величка як реальне училище в 1907році. Стиль забудови – українське бароко. Будівництвом училища займалася Волость. Будівлю побудували із червоної цегли, а дах покрили червоною черепицею, зовнішні стіни прикрасили візерунки, що містять знаки трипільської культури, викладені з цегли. Ширина стін складає 90 см, коридори мають арочні сполучення, а вікна завужені догори у вигляді трапеції.
По завершенню усіх робіт споруда вийшла надзвичайно вражаючої краси, найкраща на всю округу, через що її стали називати волосною та „красною”, тобто красивою на всю Волость.
Царський уряд пильно стежив за благонадійністю навчання в училищі, тому значна частина навчального часу відводилася викладанню природничих наук.
Перша світова війна 1914року вкрай загострила становище в Харківській губернії, тому навчання в училищі призупиняється.
Після революції за ініціативою Харківського товариства грамотності почали відкриватися лікнепи. В 1926 році при школі було організовано пункт для ліквідації неписьменності. Нам відомо ім’я вчителя-орденоносця, який працював в школі того часу. Це Микола Іванович Скрипка (1892-1976 роки життя). Він навчав своїх учнів математики, історії, мови тощо. Оскільки освіту здобувало доросле населення, яке приходило із маленькими дітьми, виникла потреба щодо розширення функцій навчального закладу. Тому влітку 1930 року в закладі відкривається дитяча площадка для 36-ти дітей дошкільного віку.
За свідченнями Миколи Федоровича Плаксія, місцевого жителя, освітній заклад був одним із кращих. Тут були організовані всі умови: наявність холодної і гарячої води, зручних учнівських меблів, взимку завжди було дуже тепло завдяки якісній системі опалення та ширині стін в 90 см, налагоджене харчування. Школа продовжувала залишатися найкращою аж до початку 40-х років.
Подальший розвиток народної освіти був зупинений Великою Вітчизняною війною. Німці у 1941 році розпочали наступ на село зі сторони сусіднього села Веселе. За час німецької окупації (з жовтня 1941 по серпень 1943 року) в приміщенні нашої школи був зерноприймальний пункт. Тут ворог зберігав зерно, награбоване у сільського населення. Під час бою радянських солдат з німецькими загарбниками від пострілів з мінометів та кулеметних черг була вщент розбита уся черепиця, зруйновано та провалено 2-ий поверх школи.
Після визволення села у серпні 1943року в школі на першому поверсі розмішувався військовий шпиталь, який став притулком для поранених бійців Червоної Армії.
По закінченні війни будівлю довелося відремонтовувати повністю. На стелі між першим і другим поверхом були покладені нові сволоки, на першому поверсі в кінці коридору зробили дерев’яну арку і широкі двері, які відділяли класи від гардеробу. Між класами, де сьогодні розміщені кабінети української мови та краєзнавства, була зроблена розбірна складна перегородка, яка при необхідності складалася і утворювалась актова зала. А клас біля буфету був пристосований під житло для вчителів.
Навчальний процес відновився аж наприкінці 40-хроків. Школа почала працювати як семирічний навчальний заклад, директором якого була Плаксій Галина Василівна.
На початку 50-х років дві школи села були об’єднані в одну. У 1952 році директором об’єднаних шкіл був Капран Іван Дмитрович, а Галина Василівна – його заступником. Об’єднання не дало очікуваних результатів. Для підвищення успішності та поліпшення адміністративного контролю в другій половині 50-х років школи довелося роз’єднати. Липецька семирічна школа почала функціонувати окремо від середньої школи, нині Липецької ЗОШ ім.В.П.Щепкіна.
В даний період директором нашої школи було призначено Збукара Олександра Матвійовича. 3а час його клопіткої роботи школа вийшла в лідери з усіх 37 шкіл району.
У 1960 і 1961 роках Липецька семирічна школа посідала перші місця в комплексній спартакіаді Дергачівського району (велогонки, стрільба, волейбол, біг тощо). Вчителем фізичного виховання і організатором команди був Скоробагатько Костянтин Федорович.
1963 рік. Згідно наказу Дергачівського районного відділу освіти Липецьку, уже восьмирічну, школу знову було приєднано до середньої. У корпусі нашої школи навчалися діти старших класів. Очолював заклад Кулібаба Корній Абрамович.
Близько 13 років наша школа вважалася корпусом «Б» Липецької середньої школи. Наплив молодих і кваліфікованих педагогів, збільшення кількості учнів, вигідне розташування сприяли процвітанню учбового закладу. За клопотанням Костянтина Федоровича Скоробагатька, який на той час був головою Липецької сільської ради, у 1977 році школа була остаточно відокремлена від середньої і по сьогоднішній день існує самостійно. Посаду директора протягом 27 років займає Костенко Олександр Григорович. Він відразу змінює зовнішній вигляд коридорів, класів, фасаду, формує активний та сумлінний педагогічний колектив.
У 1992 році заклад було перейменовано із восьмирічної школи на Липецьку неповну середню школу.
За рішенням виконкому Липецької сільської ради від 2 квітня 1996 року № 22 школа була реорганізована в Липецький навчально-виховний комплекс «Школа-дитсадок».
З 2003року рішенням сесії Харківської районної ради 24-го скликання від 25 грудня 2003 року реорганізована в загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с.Липці.
У 2004 році згідно наказу по відділу освіти Харківської районної державної адміністрації від 27 грудня 2004 року № 264 перейменована на Липецьку загальноосвітню школу І-ІП ступенів Харківської районної ради Харківської області.
У 2004 році директором школи призначено Дубініну Світлану Іванівну.
За 15 років самостійного існування в закладі здобули середню освіту 314 учнів. Школа пишається своїми медалістами. За цей період 12 випускників отримали золоті медалі, 3 – срібні. Школа поповнилася новими традиціями, з’явилися риси сучасності: заведена шкільна книга Гіннеса, започатковано алею зірок. На даний час у школі навчається 155 учнів, працює 24 вчителя, з яких 10 педагогів є випускниками нашої школи.
Профіль навчання – технологіччний. Навчання ведеться українською мовою, з 2-го класу вивчається англійська мова, створена група продовженого дня для учнів 1-4 класів.
За загальним сумарним рейтингом окремих показників якісних досягнень в освіті у 2011-2012 навчальному році школа посіла 12 місце серед п’ятидесяти шкіл району та виборола 1 місце серед 21-ї сільської школи.
І нехай нашій школі виповнилося 105 років, вона не втратила головне своє покликання – сіяти вічне, розумне і мудре, плекати таланти своїх дітей та виховувати гідного громадянина держави.
31.01.2013 Дубініна С.І.
Кiлькiсть переглядiв: 17

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.